Вчилася на бухгалтера, а стала поштовиком
Отримавши бухгалтерську освіту та почавши працювати за фахом в одному з місцевих господарств, Оля й уявити не могла, що доля поверне її стежку на пошту. Поки підростав маленький синочок, господарство розпалося. Тож вийшовши з декретної відпустки, мусила шукати інше робоче місце. Була продавцем і навіть скуштувала заробітчанського хліба у Польщі. Та залишати родину надовго не хотілося, тож, дізнавшись про вакансію продавця у кіоску періодичних видань, пішла туди. Спілкуючись з покупцями, з цікавістю відмітила, що чоловіки полюбляють видання, де йдеться про політику, новини. А жінкам до вподоби історії про любов, практичні поради. Мала вже невеличкий досвід роботи з різними виданнями, і коли запропонували працювати у відділенні поштового зв’язку оператором, погодилася. Тут згодились і бухгалтерські навики. Дослухаючись до порад старших колег, швидко справлялася зі своїми обов’язками. Тому, коли заступник начальника відділення пішла на пенсію, цю посаду запропонували Олі.
– Боязко було спочатку, це ж велика відповідальність, але наш керівник Ольга Грунт підтримувала, і поступово я всього навчилася, – розповідає Ольга Миколаївна. – Робота з людьми вимагає особливої терплячості. Кожен відвідувач хоче, щоб йому приділяли відповідну увагу. Тож я і мої колеги намагаємося для всіх знайти добре слово.
Берестечківське ВПЗ обслуговує шість населених пунктів. Стільки ж листонош доставляють людям не лише періодику, а й пенсії. Заступник повинен контролювати фінансові надходження, стежити, щоб не виникало ніяких проблем і вести точний лік коштів. Робота вимагає особливої уваги та скрупульозності, нерідко доводиться засиджуватися допізна. Добре, що вдома чекають розуміючий чоловік та син, які ніколи не дорікають, а люблять та підтримують.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
| Comments: |
