Від полум’я скло плавилося, а святині вціліли
Минулого тижня в оселі священика із села Кушлин Кременецького району Андрія Вараниці спалахнула пожежа. У той час вдома були сам отець Андрій, його дружина, п’ятеро їхніх дітей та родич.
Першою вогонь помітила матушка Тетяна. Прокинулась, коли почула, як з даху летіли шматки шиферу. Найстарший син, восьмирічний Іванко, здогадався накинути на голову ковдру, бо зі стелі вже падали розпечені краплі покрівельного матеріалу, малих дітей винесли з хати батьки і родич. Із «світських» речей священик виніс лише ноутбук. Особисті документи лежали у папці в автомобілі отця, тому збереглися. За тринадцять років пастирського послуху о. Андрій здобув серед парафіян великий авторитет, тож рятували його дім півсотні селян, але зарадити полум’ю не змогли. На щастя, ніхто від вогню не постраждав. Машина пожежників приїхала із Кременця, що за 16 км від Кушлина, через годину, коли рятувати вже було нічого. За кілька днів після пожежі односельці розібрали рештки вигорілого даху, винесли з хати понівечене майно, склали надворі вцілілу цеглу.
За висновком фахівців, пожежа сталася через коротке замикання. У помешканні працювали сучасні потужні холодильники, бойлер, і стара проводка не витримала різких перепадів напруги. Припущення про навмисний підпал отець Андрій відкинув: «Ворогів не маю».
– У хаті було три кімнатки, одна з яких використовувалася суто для парафіян, – розповів священик. – Коли храм не опалювався, ми там і богослужіння звершували. Під час пожежі я хотів передусім врятувати ікони, книги, святині з Єрусалиму та Афону, святі мощі, подароване мамою Євангеліє, металевий хрест, яким мене висвячували. Знаєте, вогонь, який прямував у церковну кімнату, зупинився буквально за дверима. Двері і мій священицький одяг згоріли, а реліквії вціліли. У кімнаті, де спала матушка з дітьми, вигоріло все, поплавилося навіть скло, але майже неушкодженим залишився дерев’яний хрест, який років десять тому зробили почаївські майстри. Це чудо.
Після пожежі багато парафіян Кушлина пропонують родині священика притулок, приносять дитячий одяг, взуття, продукти. Допомагають і жителі інших сіл. Тимчасово погорільці оселилися у просторій хаті Володимира і Оксани Тарасюків. Отець Андрій хоче почати будівництво власної оселі.
– Завжди прошу цих добрих людей, які допомагають, залишати свої імена, щоб ми за них молилися, – каже священик.
Світлана КЛОС,
Тернопільська область
Допомогти родині погорільців можна за такими реквізитами: ПриватБанк, код: ЗКПО-14360570, МФО-305299, р/р-29244825509100, особистий рахунок-4405885818865351. Вараниця Андрій Миколайович. Телефон о. Андрія: 097-747-51-85.
| Comments: |
