Щоб корови були чистими, відмивала їх соляркою

Василина ЗІНЧУК з правнучкою

Василині Зінчук з Куснища Любомльського району на Волині зозуля накувала 77 літ. Однак і сьогодні жінка не сидить, склавши руки. І їсти наварить для сім’ї, і корову подоїть, і газету встигне почитати. Яку? Звісно ж, «Вісник+К».

Жінка ностальгічно згадує ті часи, коли на полях навколо її рідного села ріс льон, буряки. І коли у місцевому колгоспі працювало аж… шість ланок.

– Ото була зайнятість населення! – з радістю пригадує Василина Марківна. – І працювати хотілося. Не біда, що робота важка. Я була баба робоча… Тільки льону на одну жінку припадало по гектару: треба було його вручну вирвати, розстелити, потім зібрати… Але тоді всі хотіли працювати. Навіть пенсіонери підсобляли, бо отримували від держави пенсію всього 12 гривень. Діти на канікулах також бігли в колгосп батькам допомагати. Тепер люд лінивий, не той, що колись…

Василина Зінчук аж 43 роки віддала сільському господарству. За досягнення у праці її неодноразово нагороджували різноманітними відзнаками не тільки всеукраїнського значення, але й всесоюзного.

– Навіть хотіли орден Леніна дати, – запевняє. – Бо гарний врожай цукрових буряків і льону отримала. Але я не була членом КПРС, тож нагорода пройшла мимо мене. Я ж сьогодні отримую пенсію 1578 гривень. Правда, за січень відчула «покращення» – додали аж три гривні.

Після роботи в ланці Василина Марківна трудилася на фермі – аж до 2002 року. Отримувала від корови по чотири тисячі кілограмів молока, за що й отримала у подарунок два телевізори.

– А щоб більше мати молока, ми доїли корів у літню пору тричі на день. Добре, що хоч ферма недалеко від хати була, то ноги не набивала, – розповідає жінка. – А от взимку прокидатися о п’ятій ранку набридало. Йдеш, в оселях ще світло не горить, а тебе вже корівки чекають… Я дуже любила біля них ходити. Доярки ніколи не йшли з ферми, щоб не позамітати в корівнику. Ми кожну корівчину чистили, мили, аби гарною була. А яка нехлюя вляжеться у гній, то і соляркою, бувало, їй боки відмочували-відмивали.

І у підсобному господарстві Василини Зінчук є годувальниця. Хоча свіжого молока жінка ніколи не пробувала, бо надає перевагу кислому – «щоб аж за язик щипало», однак із задоволенням доїть корову. Коли ж випадає вільна хвилина, любить переглядати нашу газету. Навіть правнучка Вікторія цікавиться, що ж бабуся читає…

Марія ДУБУК,

Волинська область

Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

Василина ЗІНЧУК з правнучкою

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>