Початок » Публікації з тегом » долі людські

Батьки померли один за одним, залишивши сиротами п’ятеро дітей

Найстаршому було лише дев’ять, найменшій – півроку   Не можна передати словами ті емоції, які завирували в душі, коли почули історію про цю трагічну долю сім’ї. У селі Охотин Луцького району рік тому майже одночасно (дружина у вересні, чоловік у жовтні) померло молоде подружжя. Враз осиротіло п’ятеро малих діток. Слава Богу, їх не покинули напризволяще, [...]

Продовження. Початок у №№ 47-49   Навіть доміно повернув на спортивний ухил, проводячи регулярні чемпіонати села. Хотів це саме зробити і з «підкидним дурнем», але парторг категорично заборонив. Карти в Радянському Союзі хоч і продавалися легально, проте вважалися розвагою азартною й аморальною. Іван у дискусію з начальством з цього приводу не встрявав, у нього й [...]

Далі …

За участь у національно-визвольному русі сім’я Єфімчуків із села Косарево Млинівського району у 1944 році отримала від радянської влади разом 25 років спецтаборів – батько і син десять, а мати п’ять. Син – Василь Денисович (нині мешканець міста Дубна), маючи поважних 88 років, досі не може загоїти душевних ран. Найбільше, як сам зізнається, донедавна переймався [...]

Далі …

Дід Іван пережив свою Шурочку всього на кілька місяців. Зліг відразу після її похорону, і вже ніяка сила  не змогла його підняти. Ніби установку собі дав – довго не затягувати на цьому світі, адже там десь дружина чекає. Цілими днями згадував її, аж поки слово за словом не розповів дочці, яка його доглядала, історію. Справжню [...]

Далі …

І 70 років тому вбили безневинних тринадцять її жителів Останні події у Польщі небезпідставно обурили українців. Особливо це болить тим, кому довелося випити на своєму віку гірку чашу польської ненависті під час воєнного лихоліття. Старожили й досі пам’ятають жахіття пожарищ, замордованих рідних, сусідів, знайомих. Вони з болем згадують і тих, кого цілими сім’ями вбили, закатували, [...]

Далі …

Ірина опинилася у маленькому містечку за тисячу кілометрів від рідного краю. Поїхала відпрацьовувати за направленням інституту. Минув рік, за ним ще один. Жила одна, тихо, навіть відлюдькувато. На танці не бігала, залицяльників сторонилася. І не тому, що й досі сльози лила за колишні образи – вже давно, як кажуть, плюнула і розтерла. Ба, навіть простила, особливо прочитавши лист від колишньої однокурсниці. Та, захлинаючись емоціями, на чотирьох листках описувала індійський серіал під назвою «Руслан і його невдале сімейне життя». Чесно кажучи, аж шкода стало хлопця. Але ж він сам свою долю вибрав…

Далі …

Правду кажуть, життя прожити – не поле перейти. Іноді доля робить такі повороти, що залишається тільки дивуватися та співчувати тим, хто йде тією крученою дорогою. Нещодавно мені розповіли таку історію життя, що я, чесно кажучи, слухала з відкритим ротом…

Далі …

Ледь не втратила дітей через горілку. А коли одумалася, двох уже всиновили чужі люди

Далі …

Сестра «здала» у психлікарню, щоб відібрати квартиру?

Далі …